Опис досвіду роботи

Опис досвіду роботи на тему :      «Використання   прийомів мнемотехніки   для  засвоєння навчального матеріалу  учнями  початкових класів

                                Мельник О.Т.

                       2017р.

                            

                                          Зміст

Вступ                                                                                                                    3

Розділ 1. Методичні основи методів і прийомів мнемотехніки                    8                                                           

Розділ 2.Особливості розвитку пам’яті дітей молодшого шкільного віку      11    

Розділ 3. Практика мнемотехніки у початковій школі                                         13 

Висновки                                                                                                                  16

Список використаних джерел                                                                           20

                                                        

 Вступ

      У сучасному освітньому просторі все більше популярності набуває впровадження інноваційних освітніх технологій. Вони сприяють гуманізації процесу навчання, його особистісному орієнтуванню, оптимізації взаємодії з вихованцями. Становлення особистості дитини, під час якого формуються вищі інтелектуальні функції є однією з актуальних проблем педагогіки. У зв’язку з цим, на сучасному етапі особливого значення надається удосконаленню змісту навчання та виховання дітей. Актуальними стають пошуки нових підходів до педагогічної підтримки, перспективних технологій розвитку. Запровадження у навчально-розвивальний та виховний процес сучасних освітніх технологій вимагає перш за все вивчення потенційних можливостей та психофізичних особливостей дитини, її характеру, поведінки, ставлення до навколишнього тощо.                                                   Завдання сучасної національної школи – розвивати кожну дитину як неповторну індивідуальність. Під час роботи з дітьми початкових класів стає зрозумілим, що однією із проблем є погана пам’ять. Тому при засвоєнні навчального матеріалу хтось впадає у відчай і безнадію, опускає руки, а інший сприймає труднощі як виклик і обов’язково знаходить правильне рішення. Які ж риси необхідно мати, щоб виходити переможцем? Насамперед вміти нестандартно мислити, помічати найдрібніші деталі, логічно розробляти варіанти, бути впевненим у собі. Ми маємо розвивати ці здібності у дітей. Але спитаємо себе, чи маємо ми самі ці здібності, щоб формувати їх у дітей? Якщо ні, то варто почати працювати над собою.     

 Актуальною проблемою психолого-педагогічної науки стають методики

ефективного засвоєння різноманітної інформації. Постійне збільшення обсягу інформації у поєднанні з високою конкуренцією та вимогами суспільства,із одного боку,приводить до інтенсифікації освітнього процесу,а з другого – до цілої низки порушень психічного та соматичного здоров’я школярів. Проте одним із завдань сучасної освіти є не лише надання високого рівня знань, а й збереження здоров’я людини.

     Виникла потреба замінити таку модель освіти, в якій вчитель у репродуктивно-відтворювальній формі передає знання учням , на синергетичну модель. У такому разі вчитель співпрацює з учнем у продуктивно-інтерактивній формі,а учень є активним співучасником навчально-виховного процесу, а не пасивним об’єктом навчання.

  Одним із важливих принципів сучасної освіти є оптимізація навчання через застосування новітніх освітніх психолого-педагогічних технологій і, зокрема, «мнемотехніки».    

      Мнемотехніка належить до здоров’язбережувальної технології, що забезпечує оптимізацію розумової діяльності в умовах сучасної освіти.     Мнемотехніка (від грецької-пам’ять і мистецтво) – це спосіб покращення нової інформації шляхом утворення асоціативних зв’язків за допомогою спеціальних методів і прийомів. Мнемотехнічні прийоми передусім застосовують для поліпшення засвоєння складної інформації, що не має встановлених логічних зв’язків між її елементами з погляду людини, яка її запам’ятовує, і потребує тривалого зберігання та подальшого відтворення,наприклад: послідовність цифр, телефонні номери, історичні дати, формули.

        Можливе запам’ятовування за допомогою мнемотехніки також  слів,  термінів,  географічних назв, граматичних правил, імен та прізвищ тощо.     Застосування мнемотехніки поліпшує показники обсягу та точності запам’ятовування і розвитку   пізнавальних процесів, підвищує тривалість зберігання та якість відтворення засвоєної інформації.

         Мистецтво запам’ятовування було особливо важливим для людства ще у дописемний період історії. Так,жерці, шамани, оповідачі, музиканти, торгівці повинні були запам’ятовувати значний обсяг інформації.

      Перші згадки про мнемотехніку, або мнемоніку, як і сам термін,з’явились у Стародавній Греції. Греки настільки обожнювали пам’ять,що у їхній міфології з’явилась богиня пам’яті Мнемозіна, яка була матір’ю дев’яти муз, покровителькою всіх мистецтв. Вважається, що термін «мнемотехніка» придумав Піфагор Самоський (570-490рр.до н.е.) – давньогрецький філософ і математик. Відомий філософ і вчений Аристотель також був обізнаний із мистецтвом запам’ятовування . Він розглянув питання пам’яті в одному із своїх трактатів «Про пам’ять».  Вагомий внесок у становлення мнемотехніки зробили римські філософи, оратори, спеціалісти поліпшення пам’яті. Так, одна з найдавніших  робіт:  «Риторика»,  що збереглася,  містить дані про мнемонічні прийоми й особливості їх застосування, датується приблизно 86-82 рр.до н.е. і належить Цицерону – давньоримському політикові і філософу, блискучому ораторові.   Одним з відомих прихильників мнемотехніки вважають давньоримського державного і політичного діяча, диктора, письменника Юлія Цезаря.   

          У проекті Національної стратегії розвитку освіти в Україні на 2012-2021 роки одними зі стратегічних напрямків розвитку освіти є такі:

 - створення й забезпечення можливостей для реалізації різноманітних  освітніх моделей,форм і засобів здобуття освіти;

     забезпечення доступності та неперервності освіти впродовж  життя;

-  розвиток наукової та  інноваційної  діяльності в освіті,підвищення якості  освіти на інноваційній основі.

     На мій погляд, зазначені процеси неможливі без уміння ефективного засвоєння інформації. Протягом 11 семестру 2017р. я працюю над поліпшенням засвоєння складної інформації учнями, застосовуючи прийоми мнемотехніки. Цьому передувала  моя участь в обласній творчій зустрічі семінарі – тренінгу педагогічних працівників по темі : «Освітня мнемотехніка » , яку проводив  психолог, президент громадської організації Асоціації розвитку творчої особистості  « Варто» ,  засновник центру освітніх технологій « Школа ейдотехніки» - Чепурний Геннадій Анатолійович.(21 грудня 2016року)

    Моя   особиста  мета: використовуючи елементи мнемотехніки на уроках  –  розвивати активне навчання  та формувати необхідні навички ефективного засвоєння інформації.

    Я почала працювати над проблемою:« Розвиток інтересу до навчання шляхом використання мнемотехнічних прийомів». Мої  завдання – це стимулювати  навчально-пізнавальну активність  засобами виконання  розумово – творчих операцій; формувати мотивацію навчальної діяльності  через використання образного та творчого мислення; поповнювати активний лексичний запас; формувати позитивну мотивацію навчання; формувати  спілкування між учнями та співпрацю з учителями в навчальному процесі.

 В молодшому  шкільному віці переважає наочно-образна пам’ять, запам’ятовування  має  переважно  мимовільний  характер:  діти  краще запам’ятовують  події,  предмети,  факти,  явища,  що  близькі  до  їхнього життєвого досвіду. Тому вся нова інформація, нові знання мають спиратися на  життєвий  досвід  дітей. Відомий психолог Л. С. Виготський зазначав, що наукові поняття не засвоюються і не вивчаються дитиною, а виникають і формуються за допомогою величезного напруження її власної думки. За допомогою занять-ігор, розвиваючи асоціативне мислення, можна навчити малюка читати, писати. Якщо створювати для дітей   асоціації  із  добре  знайомими поняттями, то з впевненістю можна  отримати  бажаний результат. К.Д. Ушинський писав: «Навчайте дитину якимось невідомим п’яти словам – вона буде довго та марно мучитись, а пов’яжіть двадцять таких слів з картинками, і дитина запам’ятає їх вмить». Особливість  технології  полягає в тому , що для запам’ятовування використовується не зображення   предмета , а його символи.    

          Засвоєння нової інформації – це важливий аспект інтелектуальних можливостей учнів, що визначає результати їхнього вміння навчатися.  Як відомо, на початковому етапі процесу навчання основним завданням є динамічний розвиток та формування навичок обробки інформації. А коригування процесу навчання в напрямку інтеграції з мнемотехнічними методами та прийомами приводить  до підвищення ролі аспекту навчання, що сприяє успішному засвоєнню учнями знань, умінь та навичок. Саме тому вміння ефективно засвоювати інформацію є одним з найважливіших моментів навчального процесу, а невміння – може викликати певні психологічні проблеми, які проявляються у невпевненості в собі та у своїх можливостях, у зниженні мотивації до навчання та погіршенні навчання.  Існують типові проблеми під час обробки інформації:

·        труднощі під час логічної обробки нелогічної інформації (послідовність цифр, телефонні номери, історичні дати,показники,формули,іноземні слова,  терміни, географічні назви, граматичні правила, імена та прізвища);

·        інтерференція (витіснення попередньої інформації потоком нової інформації);

·        відсутність раціонального повторення та закріплення;

·        слабка мотивація;

·        механічне запам’ятовування;

·        низька концентрація уваги;

·        відсутність відповідних навичок для полегшення засвоєння нової інформації.        

       Мнемотехніка ефективно допомагає розв’язати зазначені проблеми завдяки формуванню відповідних навичок,творчому підходу та створенню ситуації успіху,що є найдоцільнішою мотивацією процесів ефективного навчання.   Аналіз останніх досліджень з проблеми формування здоров'язбережувального освітнього середовища через  реалізацію  освітніх технологій у навчально-виховному процесі свідчать про спроби вчених переглянути загальні підходи до його формування, з’ясувати новий зміст, форми та методи реалізації означеної проблеми в умовах сучасної освіти.    Отже, науковці вважають, що поняття здоров 'язбережувальна можна віднести до будь-якої педагогічної технології, яка у процесі реалізації створює необхідні умови для збереження здоров'я головних суб'єктів освітнього процесу - учнів та вчителів.  Обробка інформації відбувається завдяки використанню ними своїх природних можливостей  (образне  мислення, творчий потенціал), що допомагає сформувати навички  залічувати мнемотехніку до здоров’язбережувальних технологій   Використовуючи у своїй діяльності методики мнемотехніки, які побудовані на розвивальних іграх, креативному мисленні, груповій роботі, організовуючи художню, художньо-мовленнєву та мовленнєво-побутову діяльність, різноманітні форми пізнавальної діяльності,технологія мнемотехніки сприяє розвиткові пізнавальних здібностей особистості.

                                                        

Таким чином, упровадженя технологій мнемотехніки в сучасну освіту є актуальним, тому що:

-          методики мнемотехніки належать до здоров 'язбережувальних  технологій;

-          вони сприяють поліпшенню ефективності засвоєння нової інформації;

     -   розвивають комунікативні та пізнавальні здібності особистості;

     -   розвивають творче, логічне й образне мислення;

     -   формують навички самонавчання;

     -    підвищують упевненість у власних можливостях.                                                   

  Розділ 1. Методичні основи методів і прийомів мнемотехніки

Основними мнемічними процесами є: збереження, забування, відтворення і впізнавання. Відомо, що пам'ять - найбільш тренований пізнавальний процес. Головна умова розвитку пам'яті -  вправи і тренування. Адже саме на пам'ять у процесі навчання припадає особливе навантаження. Від рівня розвитку мнемічних процесів здебільшого в чому залежить успішність навчання школярів. На думку американського психолога Л.Терстоуна,існує набір незалежних здібностей, які визначають успішність інтелектуальної діяльності. зокрема:   словесне розуміння; мовна швидкість; числовий фактор;  просторовий фактор; асоціативна пам'ять; швидкість сприймання;індуктивний фактор.

 Роль мнемотехніки полягає в компенсації саме “природних недоліків” у пам’яті людини. Загальновідомо, що обробка, зберігання і відтворення отриманої інформації – це важливий аспект інтелектуальних можливостей людини, що визначає її здатність до самоосвіти і розвитку.     Авторами посібника «Мнемотехніка – технологія ефективного засвоєння інформації» створено єдину класифікацію всіх способів, що поліпшують засвоєння нової інформації, та надано визначення  термінів і понять запропонованих методів і прийомів. Провівши аналітичний огляд методів та прийомів мнемотехніки, що описані у літературі, та узагальнивши власний досвід використання таких прийомів, було виокремлено 5 методів: перетворення, зв’язування, порядкова система, підсилення та збереження, кожен з яких складається з певної кількості мнемотехнічних прийомів.  Методика мнемотехніки ґрунтується на науковій основі і спрямована на вивчення явища запам’ятовування великої кількості інформації, її обробку для довготривалого зберігання та комфортного   відтворювання. При отриманні інформації дитина виступає не в ролі об’єкта, а суб’єктом інформації, що дає змогу їй з цією інформацією працювати. Таким чином, використовується принцип гуманістичного навчання, що є основою європейського рівня розвитку освіти,  відбувається розвиток довготривалої пам’яті, збільшується лабільність ЦНС.  Використання технології «Мнемотехніка» в навчальному процесі початкової освіти дає можливість навчити дитину легко вчитися, отримувати задоволення від створеної ситуації успіху, готувати учня початкової школи до навчання в середній, полегшуючи процес адаптації до навчання в нових умовах   5 класу. Завдяки цьому:

 -розширюються творчі можливості дитини, завдяки гармонійній роботі лівої (логіка) і правої (творчість, образне мислення) півкулі головного мозку;

-формується вміння ефективно і самостійно вчитися;

-підвищується самооцінка дитини завдяки результативності у навчанні;

-зменшуються стреси від навчання;

-збільшується навчальна мотивація, а з нею успіхи;

-звільняється час від зазубрювання для продуктивної та творчої роботи;

-розвиток образної пам’яті допомагає сприймати навколишній світ у всій красі; набагато збільшується творчий потенціал;

-людина стає більш самостійною в інтелектуальній та практичній роботі, а це підвищує її адаптацію у соціумі.                                                              

 Прийоми  мнемотехніки полегшують  запам’ятовування   дітьми  нової інформації  та    збільшують  обсяг пам’яті  шляхом  утворення  додаткових асоціацій. Там, де ми читали інформацію у вигляді слів, які складаються з букв, знаків, і нічого не «бачили», не створювали поняття образу, там вона не завжди залишає слід у пам’яті.  

      Кінестетична пам’ять — це пам’ять на рухи та відчуття. Діти, в яких розвинутий цей вид пам’яті, не тільки легко уявляють події, а й самі відтворюють їх. Цей метод краще підходить для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку, яким подобається рухатися. Наприклад: Івасик іграшками грався, а по двору ішов індик. Івась побачив і злякався, і від індика в дім утік. (Н. Забіла) Вивчаючи цей вірш за допомогою кінестетичної пам’яті, дітям треба уявити себе хлопчиком Івасиком і виконувати всі дії, що є у віршику (гратися іграшкою, імітувати ходу індика, зобразити переляк, швидко побігти в дім).

      За допомогою методу «Піктограм» можна   змусити дитину переказати нецікавий текст, котрий важко уявити? Для цього знайомимо дітей з піктограмами, значками, у які можна вставити будь-яку інформацію. Читаючи слова, речення, діти мають асоціювати їх із певним значком (у кожної дитини він може бути свій). Наприклад: дерево,злий чоловік, веселий день, добра людина , подарунок,  струмок . Дивлячись на піктограму, діти відтворюють вірш або текст, оскільки інформація, з якою він асоціюється, уже закладена. Пізніше,  коли ця навичка буде відпрацьована,  достатньо піктограму побачити у своїй уяві, і вся інформація надійно збережеться в пам’яті. Цим методом можна користуватися і під час написання переказів.

     Завдяки вмінню складати й уявляти піктограми, учні легко запам’ятовують будь-який текст на уроках читання, природознавства.

     Асоціація – в перекладі означає зв'язок. Коли ми чуємо слово, звук, бачимо колір, відчуваємо щось на дотик, смак, то в нашій уяві виникає зв'язок (цих слів, звуків, дотиків) з іншими, які зустрічалися в нашому житті. Як правило, ці слова знаходяться в довготривалій активній пам'яті. Тому зв'язок з цими словами забезпечує кращий спосіб зберігання та відтворювання інформації.

     Метод перетворень  - коли ми пропонуємо дітям запам'ятати ряд слів, то на перших заняттях, вони, як правило, з'єднують слова. Тому ми пропонуємо дітям зв'язати  пари слів за допомогою методу парадоксальних перетворень (того, чого не може бути). Ця вправа   називається: "Незвичайне та небувале».

      Метод  трансформації  – це метод чіткої взаємодії логіки та уяви. Цей метод є одним із авторських методів засновника школи "Ейдетика" І. Ю. Матюгіна. За допомогою логіки знаходимо потрібні елементи в пропонованому слові. Потім за допомогою уяви трансформуємо в потрібний  образ.

Метод Цицерона це – метод  пригадування інформації,  яка пов’язується з місцем її виникнення. Цицерон для запам’ятовування використовував власний будинок. На стінах, стелі, дверях своєї оселі він розвішував тези промов.

Цей метод базується на зорових асоціаціях: потрібно ясно уявити собі предмет, який необхідно запам’ятати, і поєднати його образ з образом певного місця, який легко «виймається» з пам’яті. Записування вчителем матеріалу на дошці, вивішування плакатів і схем на стінах класного кабінету допомагають учням легко пригадати інформацію уроку, тим більше, якщо вона була незвичайна, фантазійна, казкова.

       Метод Аткінсона. Це метод запам’ятовування іншомовних слів, заснований на використанні ключових слів або фонетичних асоціацій. Широко застосовується під час  вивчення  іноземних мов. Іноземні слова учні уявляють у зв’язку з їхнім звучанням як  щось смішне, цікаве, незвичайне. Тому одразу відпадає необхідність у зазубрюванні.

      Метод запам’ятовування цифр та чисел на уроках математики. Цифри та числа треба розфарбувати уявою. Кожну цифру учень перетворює в образ, який вона йому нагадує. Є.В.Антощук пропонує наступні асоціації:

1 – Буратіно (і будь-який казковий герой);

2 – лебідь (та будь-який птах);

3 – двогорбий верблюд (і всі екзотичні тварини); 3 – двогорбий верблюд (і всі екзотичні тварини);

4 – стілець догори ногами (і всі меблі);

5 – яблуко (фрукти);

6 – комп’ютерна мишка (і будь-яка техніка або посуд);

7 – прапорець (різного кольору);

8 – велосипед (і все, що з колесами);

9 – барабан (і будь-який музичний інструмент, або будь-яка риба);

0 – м’яч, бублик. Цей метод дозволяє  легко  вивчити таблицю множення, ділення, склад чисел.

 Метод «Ефект присутності» це -  створення у свідомості учнів образних картин, пов’язаних із актуалізацією різноманітних рецепторів (зорового, слухового, тактильного тощо), що сприяє легкому запам'ятовуванню складної  інформації.

  Як відомо, у кожної людини працюють в різній мірі три механізми пам’яті: слухова, зорова, рухова. І якщо в процесі навчання всі вони цілеспрямовано використовуються, то рівень засвоєння нового матеріалу підвищується завдяки систематизації прийомів і методів мнемотехніки.

  У навчально-виховному процесі використовується велика кількість методів і прийомів, спрямованих на досягнення якомога кращого результату.                                                                        

    Розділ 2. Особливості розвитку пам’яті дітей молодшого шкільного віку             

   Загальновідомо, що пам’ять — це функція мозку. Мозок — такий самий орган, як руки, ноги, тулуб, очі. Для того, щоб бути здоровою, людина виконує фізичні вправи. Щоб мозок був працездатним, йому теж потрібно навантаження. Якщо мозок недостатньо працює, він втомлюється або перестає гнучко працювати.

         Тренування пам’яті є одним із методів тренування мозку. Але покращити можливості пам’яті завдяки вправам, навантаженням не можна. Треба знати та використовувати вправи й техніку тренування пам’яті. Саме це дасть змогу значно збільшити обсяг пам’яті, навчити пам’ять працювати без зайвого напруження мозку, керувати процесами запам’ятовування.

         Розвиток думки й розумових сил – це розвиток образного й логіко-аналітичного елементів мислення, а також вплив на рухливість розумових процесів ­­‑ усунення уповільненості мислення. Перед тим як почати запам’ятовувати, дитина має пройти школу мислення. Людина здатна відображати предмети, явища об’єктивної дійсності з їх різноманітними рисами, якостями, властивостями не лише в момент їх безпосереднього впливу на неї, а і після нього. Таке відображення здійснюється завдяки пам’яті.

         Згадаймо, які моменти життя ми пам’ятаємо добре, які знання закарбувалися у нашій пам’яті. Аналізуючи, ми зробимо висновок: те, що при вивченні вразило вас найбільше, закарбувалося міцно і надовго.

Чому не всі учні отримують систему ґрунтовних знань, необхідних для успіху? Тому що легко згадується не сам матеріал, а відновлюється образ або асоціація на ту подію, враження. Ми ніби «зчитуємо» інформацію з того, що по пам’яті знову уявляємо. Але там, де ми читали інформацію у вигляді слів, які складаються з букв, знаків, і нічого не «бачили», не створювали поняття образу, там вона не завжди залишає слід у пам’яті. Тому стійка цікавість до матеріалу — це перша і найголовніша умова міцного запам’ятовування.

                                                        

  Якщо ми бажаємо закарбувати його у пам’яті, треба викликати асоціацію на новий матеріал, щоб зв’язати відоме з невідомим. Це дає змогу швидше розшукати у пам’яті те, що потрібне у певний момент.

         Те, що ми бачимо, чуємо, про що думаємо, що переживаємо, не зникає безслідно, а за відповідних умов може бути відтворено. Закріплення, зберігання і наступне відтворення людиною її досвіду називається пам’яттю.

 Понад 2400 років тому китайський вчений Конфуцій сказав:

Те, що я чую, я забуваю.

Те, що я бачу, я  пам’ятаю.

Те, що я роблю, я розумію.

Ці прості твердження обґрунтовують необхідність використання активних методів навчання. Дещо змінивши їх, можна сформулювати кредо інтерактивного навчання:

Те, що я чую, я забуваю.

Те, що я чую й бачу, я трохи  пам’ятаю.

Те, що я чую, бачу й обговорюю, я починаю розуміти.

Коли я чую, бачу, обговорюю й роблю, я набуваю знань і навичок.

Коли я передаю знання іншим, я стаю майстром.

      Отже, до процесів пам’яті належать: запам’ятовування, зберігання та відтворення.

         В основі процесів пам’яті лежить здатність мозку утворювати тимчасові нервові зв’язки. Чим міцніші ці зв’язки, тим краще пам’ятає людина певний матеріал. Відтворення того, що запам’яталось, відбувається на основі відновлення тимчасових нервових зв’язків. Протилежним процесу запам’ятовування є забування. Цей процес ґрунтується на згасанні тимчасових нервових зв’язків. Щоб відновити те, що забулося, треба його повторити. Фізіологічною основою цього процесу є відновлення тимчасових нервових зв’язків, що почали згасати.

         Нормальний розвиток процесів пам’яті є умовою набування людиною

досвіду – основи пізнання і перетворенння навколишньої дійсності. Нове можна пізнати, лише спираючись на все пізнане, бо чим багатший минулий досвід людини, тим більші у неї можливості пізнати нове.

         Різновид образної пам’яті (фантазування) дозволяє людині з легкістю працювати з будь-якою кількістю будь-якої інформації. Складний навчальний

матеріал перетворювати в простий, а самий нудний – зробити цікавим, завдяки

чому, відтворювати цей матеріал просто і легко.

                                                          

         Розділ 3 Практика мнемотехніки у початковій школі  

Формування навичок грамотного письма, розвитку усного мовлення, зокрема,                                    

 робота з текстом, заучування віршів, розвитку  пам’яті у  дітей є найважливішими завдання початкової школи. Правильно побудована робота учителя збагачує лексичний запас школярів і сприяє їхньому мовленнєвому розвитку в усній та писемній формах, поширює можливості учнів при засвоєнні різноманітної інформації. Часто пам’ять людини порівнюють із пам’яттю комп’ютера, яку можна розширити, поліпшити швидко дію тощо… На щастя, пам’ять людини організована таким чином, що ані перевантажити її, ані визначити межі її не можливо. Виявити межі пам’яті й виміряти її можливості  означає те саме, що виміряти океан за допомогою відра

Тому завдання освіти: не просто навантажити дітей великим обсягом знань, а, насамперед розвинути можливості, розкрити творчий потенціал. Адже кінцева мета навчально-виховного процесу – самодостатня особистість, яка може і вміє робити вибір, впевнена в собі і в своїх можливостях.

Елементи мнемотехніки я використовую на уроках математики ,  української мови і  літературного читання,природознавства  тощо 

      На уроках математики під час вивчення  таблиці « Склад числа»  та таблиці множення і ділення  я використовую  прийом «Цифрообраз».  Це  прийом, при якому цифрову інформацію, що запам’ятовується , асоціативно пов’язують  з певними образами або системами образів.  При ознайомленні з  числами дітям   пропоную звернути увагу на схожість цифри з певним предметом. У початкових класах сприймання цифрової інформації  відбувається набагато легше саме в образах , які мають певний асоціативний  зв’язок з потрібною цифрою .(за розробкою Є.В.Антощука)

Наприклад:

цифрі 1 –відповідає образ Олівця, Буратіно ,Феї.

 цифрі 2 – образ турботливої Ластівки,Пташки

 цифрі 3 – образ хитрої Лисички-сестрички,

 цифрі 4 – образ затишної Хатинки, Картини

цифрі 5 – образ запашного Яблучка, Зірочка

Цифрі 6 – образ голосного Чайника,Поливальниці,

Цифрі 7 – образ працьовитого Молотка, Коси

 цифрі 8 –образ швидкої Машини,Окулярів

 цифрі 9 – образ веселого Кита,Квітки

 числу 10 -  образ яскравого Сонечка М’ячика

Під час  знайомства з цифрами я використовувала тренажер « Цифрообраз»

                                                             

Потім з цих образів складаються різні історії, які запам’ятовуються та відтворюються легше за звичайну цифрову інформацію.  Таке тренування  розвиває уяву в дітей і формує навички роботи з точною інформацією. 

   Особливість  технології  полягає в тому , що для запам’ятовування використовується не зображення   предмета , а його символи .  

 У  першому  класі при вивченні складу числа нам пропонували  використовувати прийом  «Гіпербола». За допомогою даного прийому  цифро образ числа, склад якого треба вивчити , збільшується   і  розміщується  у центрі малюнка. Навколо центрального образу  розташовуються  попарно цифро образи , що відповідають даному складу числа. Потім діти  складали з вчителем цікаву історію з цими героями, читали  віршик та розфарбовували  сюжетний  малюнок.  Так не напружуючись і зацікавлено учні можуть вивчити склад числа.       

          Однією з найважливіших тем у курсі математики  є розділ « Множення і ділення». А найбільш складним завданням   для школярів початкової школи -  є вивчення таблиці множення напам’ять. Тому моєю метою було не лише  забезпечити чітке розуміння учнями множення і ділення , а і сформувати в них стійкі знання  поданих таблиць. Крім прийому цифрообразу діти  вивчають асоціативні образи , з яких формується добуток  при множенні двох чисел. Також  використовується прийом « Сюжет», який передбачає ознайомлення дітей з історією зустрічі двох казкових персонажів, що є  асоціативними образами множників. Завдяки цій  методиці учні на уроках легко і  з цікавістю запам’ятовували  приклади таблиці множення за короткий час. Діти на уроці  створили казочку про цікаву мандрівку Яблучка( додаток А)( для вивчення таблиці множення числа 5)

З допомогою цифрообразів ми вивчили і номери телефонів батьків.

Ми набір цифр із номера  у телефоні розділили умовно на три групи  і до кожної групи дібрали цікаві історії (додаток Б)        

 Дуже важливим моментом є той факт , що діти самостійно придумують історії і створюють до них схеми, а вчитель лише слідкує за тим , чи правильно діти працюють.    

 Важливою частиною роботи з орфографії є засвоєння словникових слів. У початковій школі їх близько 80. Написання цих слів, які не підпорядковуються правилам правопису, дітям  треба запам’ятовувати . Даний матеріал я пропоную учням засвоїти  за допомогою низки мнемотехнічних прийомів. Я групую словникові слова за спільним принципом правопису , наприклад, «правопис ненаголошеного голосного Е в корені слова».Створюю асоціативний малюнок , який легко запам’ятовується, не створює негативного напруження і водночас несе інформацію про подані слова.( додаток В ) Зі сформованої групи обираю слово , яке є  опорним образом. Потім за допомогою прийомів « Послідовні асоціації» та

« Синтез» навколо опорного образу розташовую  зображую зображення всіх інших слів групи. І , за допомогою прийому « Сюжет», складаю історію з використанням  усіх  словникових слів цієї групи.

 Чим кумедніші і простіші ці небувалиці, тим швидше запам’ятовують їх діти, переказуючи один одному.  До речі,  історії  за малюнками діти складають самі з великим захопленням.

             У подальшому під час написання диктанту зустріч зі словниковим словом викликає асоціацію  і діти  його записують правильно.

     Також на уроках  української мови я використовую  прийоми мнемотехніки для вивчення  правил.

        А на уроках літературного читання  використовую алгоритм швидкого та ефективного вивчення віршів  за допомогою   даної   методики.  Вона не  має негативних впливів , психоемоційного перевантаження , тому цікава для дітей.

         При вивченні віршів я використовую такий алгоритм :

1етап - учні читають вірш і сформовують  загальне  уявлення про його зміст.

                2 етап - зображують  текст вірша у вигляді асоціативних малюнків та скорочених записів ( прийоми « Піктограма» , « Цифрообраз», Перша буква» )

               3 етап  - читають вірш, спираючись на малюнок, якщо треба роблять корекцію.

4      етап - читають вірш за асоціативним малюнком  виразно, з інтонацією.

5      етап - запам’ятовують і читають вірш напам’ять, згадуючи асоціативні образи.

       

 У сучасній системі освіти більша частина інформації подається у текстовій формі. Тому  під час її засвоєння у молодших школярів виникають труднощі. При  переказах оповідань,  казок,  вивчення  матеріалу з природознавства, основ здоров’я  я пропоную також використовувати  мнемотехнічну методику. Вона суттєво поліпшує ефективність запам’ятовування текстової інформації. Для засвоєння текстів можна використовувати  - опорний план конспект ( ОПК).

     Діти  читають текст, малюють в центрі аркуша паперу  образ, який є  основним в тексті. Умовно  поділяють текст  на частини ( смислові блоки). Поділяють аркуш  на  відповідну кількість сегментів. Визначають  у кожній частині головну думку  і малюють цей образ  у сегменті. Упорядковують номера смислових блоків.  У кожному сегменті навколо образу   домальовують образи змісту. Потім учні переказують текст , спираючись на створені образи  плану – конспекту. Повторюють переказ тексту по пам’яті.

       Під час використання елементів прийомів  мнемотехніки  на різних уроках , я помітила, що учням  набагато легше засвоїти новий навчальний матеріал. Вони із захопленням  і з цікавістю  вивчають вірші , запам’ятовують словникові слова, переказують тексти, розповідають правила. Придумують  цікаві історії, як на уроках, так і в позакласній роботі, а також збагачують знання про навколишній світ та розширюють активний і пасивний словниковий запас Також у дітей з’явилася зацікавленість до заучування віршів та малих фольклорних форм .

                                                               

                                                Висновки           

Пам’ять дітей у молодшому шкільному віці дуже активна і це потрібно використовувати. Не слід забувати, що основа пам’яті — це уява. Тому варто під час навчання спрямовувати дитину на використання своєї уяви, а не при­мушувати зубрити, заучувати. Кожна дитина індивідуальна за своїм психологічним статусом, і тому розвиток уміння використовувати свою пам'ять, уяву відбувається лише у притаманному її особистості темпі.

Від чого ж залежить уміння використання уяви у молодших школярів? Насамперед від зацікавленості дитини. Яскраві образи, цікаві нестандартні порівняння, зрозумілі дитині, запам’ятовуються набагато краще, ніж багаторазове повторювання незрозумілих понять. Удосконалення пам'яті вимагає постійних тренувань.

Із власних спостережень за дітьми я переконалася, що розвивати й використовувати  мнемотехнічні здібності цікаво й потрібно. Фантазія дітей така унікальна, яскрава, часом відкривається з несподіваної сторони, змушуючи вирувати нашу уяву. Та й кілька хвилин на уроці здорового, доброго гумору підвищують бажання працювати як у вчителя, так і в учнів.

Коли я вперше використала ігри за методикою  мнемотехніки ,то відразу помітила, як це цікаво дітям. Кожного наступного уроку вони чекали від мене нових вправ та ігор, які починалися словами: «Уявіть собі!». Ці «чарівні» слова я намагалася використовувати на різних етапах уроку. Уява з напруженням — несумісні. Тому використовую на уроці вправи з корекції настрою. Звичайно, не всі діти можуть з першого разу свідомо залучити свою уяву й перенестися у своїй фантазії в інший простір. Та коли бачиш, як горять вогники в очах дітей, що досягли успіху, хочеться працювати далі, використовувати інші методи й способи мнемотехніки, щоб ці вогники не зникли, а горіли ще яскравіше на кожному уроці. Так, я хочу, щоб кожна дитина відчула смак власної перемоги над собою вчорашнім, повірила в себе. Адже робота пам'яті — це вміння уявляти те, що бачив, що відчував, від уяви та вміння керувати нею залежить розуміння нової теми. Тому цікавість — ось найголовніший ключ до мотивації,уваги, концентрації, організації, а також успіху.  

  Під час  роботи за даною методикою, я намагаюсь враховувати індивідуальні особливості кожної дитини, її потенційні можливості, емоційний  стан, настрій. Таке ставлення  стимулює у дітей бажання більше дізнаватися, сприяє розвитку пам’яті, уяви, логічного та образного мислення , розвиває самостійність та впевненість у собі.

Експериментальна діяльність переконує, що використання  технології мнемотехніки сприяє не лише активізації пізнавальної діяльності та зростанню якості засвоєння програмного матеріалу дітьми, а й підвищенню професійного рівня педагогів, адже спонукає їх шукати нові нетрадиційні форми і методи навчання, проявляти творчі здібності: допомагає налагодженню гармонійних взаємин з батьками.

Переваги  мнемотехніки при навчанні дітей:

- діти не закомплексовані, активні на уроках, не бояться ставити запитання вчителю, брати участь в обговоренні проблемних ситуацій, висувають цікаві та різноманітні гіпотези їх вирішення;

- не існує проблеми вивчення віршів напам'ять. Діти вчать не лише вірші за програмою, а й просто за бажанням, при чому без сліз і дуже швидко;

-  в учнів з'явилася упевненість в собі, формується творчий підхід до вирішення завдань;

- діти швидко мобілізуються на уроці, вони є активними учасниками навчально-виховного процесу;

- школярі не бояться вчити таблиці множення і ділення, вони знають, що у них все буде гаразд.

Я зробила висновок, що потрібно і з батьками проводити заняття, на яких знайомити їх із можливостями, які відкриває мнемотехніка. На мою думку, принцип «Хочу! Можу! Буду!» стосується як дітей, так і вчителя.

Не забувайте хвалити малюка за успіхи і допомагати ідеями. Стимулюйте його до створення власних образів та історій, які допоможуть йому запам’ятовувати.

Імпровізуйте! Поповнюйте свій асоціативний ряд.

               Нехай цей захоплюючий і ігровий спосіб запам’ятовування допоможе Вам опанувати складну інформацію в будь-яких обсягах та зробить процес навчання приємним і цікавим.

Тому посміхайтеся, займайтеся із задоволенням, граючись, фантазуйте – і результат не примусить себе чекати.  А мнемотехніка як здоров^,  язбережувальна  технологія  поліпшує запам ^, ятовування , формує навички для ефективного засвоєння  складної інформації, формує впевненість у собі і  власних  можливостях.Тому, я вважаю,  вона повинна посісти своє місце у сучасній системі освіти та зробити навчальний процес якісним і доступним для всіх дітей і дорослих. Гармонійна співпраця української педагогіки та нових освітніх технологій як європейського , так і вітчизняного розвитку , сформує новий творчий підхід до навчання і дасть змогу кожному учневі комфортно , легко та із задоволенням здобувати нові знання .

                                       

                            Притча про мудреця і метелика

Багато років тому в одному місті жив дуже мудрий чоловік. До нього часто приходили люди за порадою. Кожному з них він примудрявся дати дуже хорошу і правильну пораду. Слава про його мудрість рознеслася всюди.

Одного дня його слава дійшла до ще одного чоловіка, який теж був мудрим і відомим в окрузі. Цей чоловік теж допомагав іншим людям. Йому подобалося те, що його вважають наймудрішим і прислухаються до його порад. І коли він дізнався, що є ще один мудрець, то став злитися на нього за те що втрачає свою популярність. І  став думати, як довести іншим людям, що насправді мудрішим є він.


Довго він думав і вирішив: "Я візьму метелика, заховаю його між долонь, підійду на очах у усіх до мудреця і запитаю його: "Скажи, що у мене в руках"?. Він, звичайно ж, великий мудрець, тому він здогадається і скаже: "У тебе в руках метелик". Тоді я його запитаю: "А яка це метелик, живий або мертвий"? І якщо він скаже, що метелик живий, тоді я легенький натисну її своїми долонями так, що коли я їх розкрию, то усі побачать, що він мертвий. А якщо він скаже, що метелик мертвий, тоді я відпущу його і він полетить. І тоді усі побачать, що він виявився не правий". Так він і зробив. Узяв метелика, підійшов до мудреця і запитав його:


- Скажи, що у мене в руках? Мудрець подивився і сказав: - У тебе в руках метелик. Тоді він запитав мудреця: - Скажи, жива він чи мертвий? Мудрець подивився йому в очі, подумав і сказав: - Все буде так , як ти захочеш.

Все в наших руках!

           Список використаних джерел

1. Андрєєв О.А. Тренуємо свою пам′ять. / О.А.Андрєєв// -М.: -2001р., Університетське.

2. Зіганов М. Мнемотехніка. /М.Зіганов, В. Козаченко // - 2000, Освіта.

3. Лапп Д. Мистецтво пам′ятати і забувати. / Д. Лапп.// - Сакнт- Петербург. -2003, - Пітер

4. Матюгін І.Ю. Школа ейдетики. Зорова, тактильна нюхова пам′ять. / І.Ю. Матюгін.// -М.: - 1994. – Ейдос.

5. Меженко Ю.С. Быстрое и эффективное развитие памяти, внимания и умственных способностей. / Ю.С. Меженко.// – Донецк: ООО ПКФ «БАО». – 2005. – 224с.

6.Проніна А. В. Упровадження елементів ейдетики на заняттях з дітьми у початковій школі/А. В. Проніна // методичний посібник.  – Переяслав–Хмельницький,  2015. – 102 с.

7.Сухомлинський В.О. Сто порад учителеві. / В.О. Сухомлин-ський// – К.: Рад. Шк. – 1988. -304с.

8. Чепурний Г.А. Серія "Як навчитися легко вчитися". Книга 1. Асоціативний зв′язок, цифри та творче мислення. /Г.А.Чепур-ний, Ю.В. Палійчук Ю.В.// [Навчально-методичний посібник]. –Вінниця: ВМГО «Розвиток»., -2006. -80с. 8. Чепурний Г.А. Серія "Як навчитися легко вчитися". Книга 2. Як вивчити вірші, тексти, табличку множення. / Г.А.Чепурний, Ю.В. Палійчук Ю.В., С.В. Ковальов // [Навчально-методичний посібник].– Вінниця: ВМГО «Розвиток»., -2006. -80с.

9. Г. А. Чепурний. - Мнемотехніка: технологія ефективного засвоєння інформації в умовах сучасної освіти: навчально-методичний посібник /– Тернопіль: Мандрівець, (2013, 2014) 2015.